Процес операції з виправлення деформації носової перегородки та можливі ризики

Проблеми з дихальними шляхами включають викривлення носової перегородки, яке погіршує якість життя багатьох людей. Носова перегородка, що відокремлює дві половини носової порожнини, може викривлятися з різних причин, що призводить до численних скарг, таких як утруднене дихання, закладеність носа, а іноді навіть головний біль. У медицині існує кілька методів лікування викривлення носової перегородки, вибір найбільш відповідної процедури базується на результатах медичних обстежень.

Субмукозна септумрезекція

Субмукозна септумрезекція є найпоширенішою процедурою для лікування викривлення носової перегородки, яка пропонує значні переваги. Під час операції націлюються на зміни, що перешкоджають диханню, при цьому слизова оболонка залишається недоторканою. На початку процедури хірург готує пацієнта, використовуючи загальний або місцевий анестетик, щоб належним чином знеболити операційну зону.

На початку процедури хірург робить розріз з одного боку носа, потім вводить анестетик під хрящ і кісткову оболонку, щоб забезпечити безболісність. Слизову оболонку, хрящову і кісткову оболонки обережно відокремлюють, щоб отримати доступ до хрящових і кісткових частин. Після цього видаляються виступаючі частини хряща з середньої лінії, а за необхідності також кістковий гребінь, щоб відновити нормальне дихання носом.

По завершенні хірургічної процедури слизову оболонку повертають на місце, дбаючи про те, щоб раніше видалені частини не були присутніми. Під час обробки рани в носові отвори вставляють тампони, які зазвичай видаляють через один-два дні. Тривалість операції варіюється, але зазвичай становить від пів години до півтора години. Ступінь викривлення носової перегородки та необхідність анестезії впливають на тривалість процедури.

Септопластика

Септопластика, або пластика носової перегородки, є ще однією процедурою, що служить для корекції деформації носової перегородки. Ця хірургічна техніка розвивалася протягом років і все більше пропонує індивідуалізовані рішення. Перші етапи операції схожі на процедуру субмукозної септумрезекції, але техніка розрізу відрізняється.

Під час септопластики хірург впливає на всю довжину носової перегородки і намагається мінімізувати видалення хряща. Метою процедури є відновлення хряща та встановлення носової перегородки в правильне вертикальне положення. Іноді, за допомогою розрізів на увігнутій стороні хряща, тиск на тканини, що залишилися на опуклій стороні, вирівнює деформовану частину. Під час процедури за потреби може бути проведено зміцнення хряща, для чого використовуються раніше видалені тканини або тканини з інших ділянок, наприклад, з хряща ребра.

Після операції пацієнти повинні стежити за станом прооперованої ділянки, оскільки кровотеча може поступово зменшуватися. Наявність післяопераційного кашлю та кров’янистого мокротиння є нормальним, і набряк навколо носа також є звичайним явищем. Після видалення тампона, якщо немає кровотечі, пацієнти зазвичай можуть бути виписані додому, хоча чутливість носа може зберігатися протягом кількох тижнів.

Хірургічні ризики та ускладнення

Будь-яка хірургічна процедура, включаючи операцію на носовій перегородці, може супроводжуватися певними ризиками та ускладненнями. Найпоширеніші ускладнення включають утворення згустків крові між слизовими оболонками, а також корки на носовій слизовій оболонці на краях дефекту. Рідко може виникнути перфорація через відмирання хрящової тканини, особливо у випадку субмукозної септумрезекції.

Також можуть виникати інфекції, і може статися, що після операції виникнуть нові звуження або спайки, які перешкоджають диханню носом. Важливо, щоб пацієнти були обізнані про можливі ризики та детально ознайомилися з деталями процедури. Кваліфікована медична допомога та співпраця пацієнта можуть допомогти мінімізувати ймовірність виникнення ускладнень і сприяти успішному одужанню.