Ревматоїдний артрит: Короткий опис хвороби

Ревматоїдний артрит (РА) — це хронічне запальне захворювання, яке вражає декілька суглобів і має значний вплив на життя пацієнтів. У розвитку цієї хвороби беруть участь генетична схильність та різні екологічні фактори, такі як інфекції або стрес. Ревматоїдний артрит вражає приблизно 0,5–1% населення, що робить його відносно поширеним захворюванням. Особливо часто він зустрічається у жінок, найчастіше серед людей середнього віку.

Симптоми та механізм захворювання

Симптоми захворювання можуть бути різними, часто починаються раптово з вираженого запалення суглобів, але в багатьох випадках скарги поступово з’являються в латентній формі. Суть ревматоїдного артриту полягає в тому, що імунна система організму помилково атакує синовіальну оболонку суглобів, що призводить до запалення та аномального вироблення рідини. Внаслідок цього виникають біль, набряк і обмеження рухливості. Малі суглоби, такі як суглоби рук і ніг, вражені симетрично, але також часто страждають більші суглоби, такі як коліна і зап’ястя. Ранкова жорсткість суглобів також є характерним симптомом, який виникає через накопичення рідини в суглобах.

Додаткові ураження органів

Ревматоїдний артрит може вражати не тільки суглоби, але й інші органи, такі як легені або очі. Запальні процеси можуть прискорити розвиток атеросклерозу, що може призвести до подальших ускладнень. У міру прогресування захворювання з’являються білки та клітини, які пошкоджують хрящі суглобів, що може призвести до ерозії кісток і, врешті-решт, до стійкого зниження функцій.

Симптоми та діагностика ревматоїдного артриту

Симптоми ревматоїдного артриту охоплюють широкий спектр, і на початковій стадії захворювання їх часто важко виявити. Найхарактернішими симптомами є біль у суглобах, набряк і ранкова жорсткість. Зазвичай вражені суглоби — це малі суглоби рук і ніг, але можуть бути також уражені й численні великі суглоби. Запалення суглобів є симетричним, тому якщо один суглоб з одного боку вражений, то проблема, як правило, з’являється і з іншого боку.

Для постановки діагнозу, окрім клінічних досліджень, також необхідні різні лабораторні аналізи. До них відносяться дослідження запальних маркерів, таких як С-реактивний білок (СРБ) і швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Ревматоїдний фактор і антитіла до циклічно цитрулінованого пептиду (анти-CCP) також є важливими для підтвердження діагнозу. Рання діагностика є ключовою, оскільки лікування на ранній стадії захворювання може значно покращити якість життя пацієнтів і запобігти стійкому пошкодженню суглобів.

Можливості лікування

Лікування ревматоїдного артриту є комплексним і вимагає врахування кількох аспектів. Основною метою є зменшення запалення і зупинка прогресування захворювання. Лікувальний план зазвичай включає протизапальні препарати та хворобомодифікуючі антиартритні препарати (DMARD). Ці засоби можуть ефективно зменшити запалення і допомогти зберегти функцію суглобів.

Якщо традиційні терапії не дають належних результатів або виникають значні побічні ефекти, можуть стати необхідними біологічні терапії. Ці сучасні методи лікування цілеспрямовано впливають на імунну систему, зменшуючи запальні процеси і запобігаючи пошкодженню кісток. Під час застосування біологічних терапій постійний моніторинг стану пацієнтів є необхідним для забезпечення ефективності і мінімізації побічних ефектів.

Належно лікувані пацієнти з ревматоїдним артритом ставлять за мету досягнення беззапального стану та збереження функціональних можливостей. Завдяки ранній діагностиці та ефективному лікуванню пацієнти можуть значно поліпшити якість свого життя і зменшити соціальні та економічні витрати, пов’язані із захворюванням.