Первинна та вторинна гіпертонія – фактори, що викликають підвищений артеріальний тиск

Високий кров’яний тиск, або гіпертонія, є станом, який торкається багатьох людей у всьому світі. Підвищення кров’яного тиску, якщо воно триває тривалий час, може призвести до різних ускладнень, таких як проблеми з серцево-судинною системою, погіршення функції нирок, а також підвищення ризику інсульту. Виявлення причин гіпертонії є ключовим, оскільки для правильного лікування та профілактики важливо знати, що викликає високий кров’яний тиск.

Типи гіпертонії

Гіпертонію загалом поділяють на дві основні групи: первинна та вторинна гіпертонія. У випадку первинної гіпертонії не вдається знайти чіткий тригер, тоді як за вторинною гіпертонією можуть стояти порушення інших систем органів. На ці відмінності слід зосередити лікування, оскільки вторинна гіпертонія є набагато рідшою і становить лише 5-10% всіх випадків гіпертонії.

Причини вторинної гіпертонії

Найпоширенішою причиною вторинної гіпертонії є порушення функції нирок, яке може виникнути внаслідок різних станів. Погіршення роботи нирок, наприклад, через запалення, цукровий діабет або камені в нирках, може сприяти розвитку високого кров’яного тиску. Порушення кровопостачання нирок також можуть серйозно вплинути на кров’яний тиск. У літньому віці причинами можуть бути атеросклероз артерій, які постачають нирки, тоді як у молодших людей спадкове потовщення стінки судини може призвести до звуження.

Крім того, синдром обструктивного сну, який часто зустрічається серед чоловіків з надмірною вагою, також може бути серйозною проблемою, оскільки це порушення супроводжується зупинками дихання і може погіршити гіпертонію. Цей синдром зазвичай виявляється в сім’ях у формі хропіння, що може призвести до збільшення серцево-судинних ризиків.

Гормональні та кардіологічні причини

Гормональні порушення також відіграють роль у розвитку високого кров’яного тиску, хоча ці випадки рідші. Наприклад, при гіпертиреозі пацієнти можуть скаржитися на прискорене серцебиття та пітливість. Порушення гормональної продукції наднирників, такі як підвищений рівень альдостерону, також можуть сприяти підвищенню кров’яного тиску, супроводжуючись м’язовими спазмами та слабкістю. Порушення функції гіпофіза та паращитовидних залоз також можуть викликати гіпертонію, але їх поява є рідкісною.

Серед кардіологічних причин виділяється коарктація аорти, тобто звуження головної артерії серця, що погіршує кровопостачання нирок і нижніх кінцівок, призводячи до високого кров’яного тиску. Крім того, певні лікарські засоби, такі як стероїди, протизаплідні засоби та нестероїдні протизапальні препарати, також можуть підвищувати кров’яний тиск. Вживання наркотиків та алкоголю також може сприяти розвитку гіпертонії.

Діагностика гіпертонії

Діагностика високого кров’яного тиску є складним процесом, що складається з кількох етапів. По-перше, важливо провести детальний анамнез, який включає в себе сімейний анамнез та скарги пацієнта. Навіть у випадку первинної гіпертонії необхідно перевірити можливі ураження органів-мішеней, такі як судини очного дна, функції нирок та стан серця.

Фактори ризику серцево-судинних захворювань, такі як підвищений рівень жирів у крові та глюкози, також потребують уваги. У випадку вторинної гіпертонії можуть знадобитися додаткові обстеження, такі як ультразвук живота, ізотопні дослідження або контрастна ангіографія ниркових судин, щоб виявити можливі причини. У разі підозри на гормональні порушення можуть бути корисні аналізи крові та сечі, а також методи візуалізації. У випадку коарктації аорти проблему можна підтвердити за допомогою ехокардіографії, МРТ або КТ.

Отже, для лікування та профілактики гіпертонії надзвичайно важливо точно поставити діагноз, що дозволяє вжити відповідних терапевтичних заходів для збереження здоров’я пацієнта.