Огляд процесу діагностики та обстеження деменції

Відсутність пам’яті та розумова деградація — це все частіше виникаючі проблеми, які впливають на життя багатьох людей. Люди схильні вважати, що порушення пам’яті є невід’ємною частиною старіння, однак насправді деменція, така як хвороба Альцгеймера, не є наслідком природного старіння. За забуттям може стояти безліч причин, які важливо виявити, оскільки лікування різних видів порушень пам’яті може бути також різним.

Діагностика деменції

Розумова деградація охоплює широкий спектр, для встановлення діагнозу необхідно провести відповідне медичне обстеження. Існує безліч неврологічних та психіатричних тестів, які допомагають виявити причини. Точна діагностика деменцій є ключовою для своєчасного втручання, адже раннє виявлення може покращити якість життя пацієнтів.

Отже, у випадку підозри на деменцію медичне обстеження є необхідним, під час якого застосовуються різні тести та дослідження для встановлення діагнозу.

Відмінності між деменцією та псевдодеменцією

Розрізнення між деменцією та псевдодеменцією є критично важливим, оскільки два стани потребують різного лікування. У випадку псевдодеменції порушення пам’яті часто викликані депресією, через що пацієнт не може належним чином відтворити інформацію. Зазвичай особи, які страждають від цього, виглядають пригніченими, байдужими, що також впливає на їхню здатність до концентрації. Натомість дементні пацієнти зазвичай намагаються реагувати на запитання, навіть якщо їхні відповіді є неправильними.

Пацієнти, які борються з депресією, часто скаржаться на свою забудькуватість і мають труднощі з виконанням завдань, тоді як дементні пацієнти часто заперечують проблему і намагаються приховати свої недоліки. Відповіді на тестові запитання також відрізняються: депресивні пацієнти часто кажуть “не знаю”, тоді як дементні пацієнти схильні намагатися відповісти, навіть якщо не знають правильної відповіді. Рівень порушень пам’яті також сприймається по-різному: у випадку депресії порушення короткочасної та довгострокової пам’яті є подібними, тоді як при деменції порушення короткочасної пам’яті є більш вираженими.

Важливо, щоб при встановленні діагнозу враховувалися анамнез, перебіг хвороби та загальний стан пацієнта, адже це може допомогти в правильному встановленні діагнозу.

Діагностика та обстеження деменції

Встановлення діагнозу деменції не є простим завданням і вимагає кількох етапів. По-перше, фахівці повинні визначити, чи страждає пацієнт на деменцію, чи, можливо, йдеться про псевдодеменцію. Для цього необхідні різні медичні дослідження, такі як лабораторні тести для перевірки рівня цукру в крові, функцій печінки та нирок, а також гормонів щитовидної залози.

Під час діагностики також необхідна неврологічна оцінка стану, яка включає в себе дослідження ЕЕГ для виключення запальних процесів та раптових деменцій. Крім того, МРТ або КТ голови також можуть допомогти уточнити діагноз. Тест MMSE (Mini Mental State Examination) також є важливим інструментом, який допомагає визначити ступінь розумової деградації.

Під час тестування MMSE пацієнт повинен відповідати на прості запитання та виконувати різні усні, письмові та малюнкові завдання. Нижчі бали, особливо нижче 15-18 балів, можуть бути серйозною причиною для занепокоєння і свідчити про те, що пацієнт може потребувати допомоги в повсякденній діяльності.

Діагностика різних захворювань, які можуть бути віднесені до деменцій, таких як хвороба Альцгеймера, не завжди є простою, і в багатьох випадках можливості лікування також обмежені. Раннє виявлення та належне лікування можуть допомогти уповільнити прогресування хвороби та покращити якість життя пацієнтів.