Неправильна рухливість лобкового з’єднання – дисфункція симфізу пубісу

Вивих симфізу, також відомий як симфізіоліз або симфізеоліз, є станом, який найчастіше спостерігається у жінок середнього віку. Це явище особливо стає помітним під час вагітності та пологів, коли тіло готується до материнства. Анатомічна будова жіночого таза та гормональні зміни сприяють розслабленню суглоба між лобковими кістками, що полегшує проходження дитини під час пологів.

Скарги, пов’язані з дисфункцією симфізу, такі як біль і обмеження рухливості, часто загострюються в ці періоди і можуть суттєво вплинути на повсякденне життя. Важливо розуміти, що цей стан спричиняє не лише фізичний дискомфорт, але й психологічне навантаження для жінки. Правильне лікування та реабілітація є ключовими для процесу одужання.

Стаття має на меті детально представити причини, симптоми та методи лікування симфізіолізу, а також минулі медичні практики, які зменшували ризики під час пологів.

Що викликає розслаблення суглоба лобкової кістки?

Розслаблення суглоба лобкової кістки, або симфізіоліз, може виникнути під впливом різних факторів. Точні причини часто залишаються невідомими, однак кілька фізичних факторів можуть сприяти його розвитку. Особливо травми таза, такі як нещасні випадки або травми під час пологів, відіграють значну роль у цьому процесі. Вроджені або набуті деформації таза, а також певні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, також можуть підвищити ризик.

Під час вагітності гормональні зміни, зокрема підвищення рівня прогестерону та релаксину, сприяють розслабленню суглобів таза. Ці гормони є необхідними для підготовки до пологів, але якщо вони виробляються занадто рано або в надмірній кількості, суглоби лобкової кістки можуть бути занадто вільними. Це може викликати біль і обмеження рухливості, що є поширеною скаргою серед вагітних жінок.

Ускладнення під час пологів, такі як вузький таз, затримка пологів або народження великої дитини, також можуть сприяти розслабленню суглоба лобкової кістки. У таких випадках травми зв’язок та суглобів таза, а також асиметричне навантаження можуть бути особливо важкими і призводити до посилення болю.

Дисфункція суглоба лобкової кістки та її симптоми

Дисфункція симфізу, або дисфункція суглоба лобкової кістки, може супроводжуватися численними симптомами, які суттєво впливають на повсякденне життя. Найпоширеніші скарги включають тупий біль у нижній частині живота, який часто має тягнучий характер і відчувається передньо в стегнах або в області лобкової кістки. Біль зазвичай посилюється під час ходьби або будь-якого асиметричного навантаження на таз, наприклад, під час перевертання в ліжку.

Внаслідок дисфункції рух стає ускладненим, і біль іноді може бути настільки інтенсивним, що ходьба стає практично неможливою. Крім того, може з’явитися набряк у цій області та підвищена чутливість до тиску, що ще більше ускладнює ситуацію. Стабільність малого таза, яку забезпечують суглоби, є життєво важливою для нормальної ходьби, тому дисфункція суттєво впливає на рухливість.

Наприкінці вагітності внаслідок гормональних змін суглоби лобкової кістки природним чином розслаблюються, щоб полегшити народження дитини. Однак, якщо цей процес відбувається в надмірній мірі, в суглобі може виникнути рух, що супроводжується сильним болем. Ці болі можуть виникати не лише під час навантаження, але й під час будь-якого асиметричного руху, що значно погіршує якість життя майбутньої матері.

Лікування дисфункції суглоба лобкової кістки

Дисфункція суглоба лобкової кістки у багатьох випадках проходить самостійно, зазвичай протягом 2-3 тижнів. Однак можливе також, що біль триватиме місяцями, особливо якщо симптоми серйозні. Першим кроком у лікуванні є відпочинок і знеболювання, яке слід проводити під медичним наглядом. Під час вагітності особливо важливо уникати прийому знеболювальних препаратів у першому триместрі.

У другому та третьому триместрах, якщо біль стає нестерпним, за медичною порадою можуть бути використані певні нестероїдні знеболювальні препарати або стероїдні ін’єкції. Лікування завжди має проводитися під контролем лікаря, щоб уникнути потенційних ускладнень.

Медичні допоміжні засоби, такі як підтримуючі пояси для таза, також можуть допомогти в лікуванні дисфункції. Ці пояси підтримують таз і рекомендується їх розміщення на рівні лобкової кістки. Правильно проведена фізіотерапія під керівництвом фахівця також може бути корисною, особливо на ранніх стадіях вагітності.

У важких випадках, коли консервативні методи лікування не виявляються ефективними, може знадобитися хірургічне втручання. У таких випадках травматолог-лікар фіксує кістки, усуваючи рух у суглобі, що зменшує інтенсивність болю та покращує якість життя пацієнта.

Пологові практики в середньовіччі

Цікаво зазначити, що в середньовіччі, до розвитку безпечного кесаревого розтину, практикувалося штучне розділення суглоба лобкової кістки. Цей метод застосовувався у випадках вузького жіночого таза, щоб дозволити народження дитини. Перерізання лобкової кістки було необхідним, щоб уникнути розриву матки, що становило серйозну загрозу під час пологів як для матері, так і для дитини.

Ця практика, хоча й була надзвичайно ризикованою, слугувала для уникнення небезпечних для життя ситуацій під час пологів. Медичні практики середньовіччя та управління ризиками під час пологів з тих пір значно розвинулися, але суглоби лобкових кісток та їх функціонування залишаються важливою темою в акушерській та гінекологічній практиці. Сучасна медицина пропонує значно безпечніші та ефективніші методи, які покращують як досвід пологів, так і жіноче здоров’я.