Звичайний наркоз, також відомий як анестезія

Загальна анестезія, відома як наркоз, є медичною процедурою, яка дозволяє контролювати зниження свідомості, таким чином, що у пацієнта зникає відчуття болю, а скелетні м’язи розслабляються. У процесі пацієнт потрапляє в повністю безсвідомий стан, що є необхідним для багатьох хірургічних втручань. Наркоз не лише служить для зменшення болю, але й гарантує нерухомість пацієнта та безпеку хірургічного середовища.

Сучасна анестезія

Сучасна анестезія охоплює різні форми, з яких найзагальнішою є загальна анестезія. У процесі пацієнт має контрольовано знижені свідомість, пам’ять та автономні тілесні реакції, що дозволяє хірургам безпечно виконувати операцію. Підготовка та виконання наркозу відбувається за строгими протоколами, щоб мінімізувати ризики та забезпечити безпеку пацієнта.

Процес анестезії

Для розуміння важливо мати уявлення про процес анестезії та різні аспекти, пов’язані з нею. Анестезіологічне обстеження, типи анестетиків, підготовка до наркозу, а також можливі ускладнення під час процедури, всі ці фактори сприяють успішному проведенню втручання.

Принципи та ефекти анестезії

Метою загальної анестезії є досягнення безболісності, зниження свідомості, а також забезпечення нерухомості під час операції. Під час наркозу пацієнт потрапляє в безсвідомий стан і не пам’ятає про втручання, оскільки перебуває під впливом амнезії. Під час процедури особливо важливо стежити за автономними функціями пацієнта, оскільки під впливом анестетиків рефлекси дихання та ковтання також ослаблюються.

Анестетики, що використовуються під час наркозу, можна розділити на дві основні категорії: інгаляційні та внутрішньовенні. Інгаляційні засоби — це гази або розпорошені рідини, які вводяться в організм пацієнта через маску, тоді як внутрішньовенні засоби потрапляють безпосередньо в кровотік. На практиці використання внутрішньовенних засобів є більш поширеним, оскільки вони діють швидко та контрольовано. Під час наркозу важливо стежити за дозуванням препаратів, щоб досягти необхідної глибини анестезії.

Під час наркозу постійно моніторять тілесні реакції пацієнта, включаючи артеріальний тиск, пульс і дихання. Для забезпечення належної анестезії лікарі звертають увагу на частоту пульсу, ступінь потовиділення та стан зіниць. Глибина анестезії є критично важливою для успіху операції, і фахівці дбають про те, щоб пацієнт залишався на відповідному рівні під час втручання.

Анестезіологічне обстеження

Перед наркозом важливо провести детальне анестезіологічне обстеження. Під час цього лікар оцінює стан здоров’я пацієнта, а також попередні операції та їх ускладнення. Метою анестезіологічного обстеження є визначення, чи може пацієнт бути безпечно прооперованим, а також які анестетики та їх дозування є найвідповіднішими для характеру втручання.

Згідно з рекомендаціями Американської анестезіологічної асоціації, пацієнтів розподіляють на шість груп залежно від ризиків та загального стану здоров’я. Лікарі враховують вік, стать, вагу пацієнта, чутливість до ліків, а також його звички, такі як куріння та вживання алкоголю. Під час обстеження також запитують про спосіб життя пацієнта, його спортивні звички, дієту та шкідливі звички.

Важливим аспектом є наявність у пацієнта хронічних захворювань та їх лікування. Якщо поточний стан здоров’я або захворювання вимагають цього, анестезіолог може запросити додаткові спеціалізовані обстеження. Правильна діагностика та належна підготовка є необхідними для того, щоб операція пройшла безперешкодно і безпечно.

Підготовка до анестезії та стадії

Під час підготовки до анестезії пацієнт підписує згоду, яка містить можливі ускладнення наркозу. У день перед операцією зазвичай забороняється їсти та пити, щоб уникнути аспірації в легені. Перед операцією пацієнт повинен прийняти ліки, рекомендовані анестезіологом, серед яких можуть бути заспокійливі, препарати для зниження артеріального тиску та знеболювальні.

Загальна анестезія ділиться на чотири стадії. Перша стадія — це введення анестезії, під час якого функції свідомості знижуються, але відчуття болю ще зберігається. Друга стадія — це стан REM, коли рухи пацієнта неконтрольовані, і може виникнути нудота. Третя стадія — це стан хірургічної анестезії, який є метою, оскільки в цей час м’язи пацієнта розслабляються, а дихання стає регулярним. Четверту стадію, яка може виникнути при передозуванні, слід уникати, оскільки вона може викликати небезпечний для життя стан.

Під час операції стан пацієнта постійно моніторять, контролюючи ЕКГ, артеріальний тиск і дихання. Глибину анестезії також показують клінічні ознаки, але різні монітори можуть допомогти підтримувати належний рівень.

Ускладнення та ризики анестезії

Хоча загальна анестезія сьогодні є безпечною процедурою, можуть виникати ускладнення, які можуть проявлятися в різних формах. Одним з найстрашніших ризиків є пробудження під час операції, коли пацієнт є свідомим, але не може рухатися. Це особливо може статися при використанні швидкодіючих анестетиків.

Після операції пацієнт може відчувати нудоту та блювоту, що може призвести до поганого самопочуття, схожого на похмілля. Крім того, анестетики можуть мати токсичний вплив на печінку, нирки або червоні кров’яні клітини, що вимагає особливої уваги під час втручання.

Рідкісним, але серйозним ускладненням є злоякісна гіпертермія, яка виникає внаслідок підвищеної чутливості до деяких анестетиків. Симптоми включають швидкий пульс, високу температуру, м’язові спазми та утруднене дихання. Такі випадки вимагають термінового медичного втручання, оскільки можуть викликати небезпечний для життя стан.

Під час анестезіологічних процедур для мінімізації ускладнень фахівці дотримуються строгих протоколів і постійно контролюють стан пацієнта, щоб забезпечити безперешкодне проведення операції та безпеку пацієнта.